Епаньол-бретон чи курцхаар? Популярне питання у мережі.
Обидві породи відносяться до континентальних лягавих, обидві породи представники сьомої групи.
Обидві породи можуть конкурувати між собою на змаганнях за правилами FCI, наприклад, на весняних або осінніх CACIT з куріпки. І так часто трапляється, що парний пуск може бути з представників двох різних порід: курцхаар та епаньол-бретон. Тому порівняння робочих якостей цілком можливо. Коректніше, на мій погляд, порівнювати окремо взятого представника курцхаара з окремо взятим епаньол-бретоном – як на змаганнях.
Але оскільки питання стосується порід – виокремлю основні переваги кожної з них.
Хід, пошук, чуття
Курцхаар, порівняно з бретоном, набагато більший і вищий. Якщо бретон до 52 см у загривку, то курцхари можуть бути до 66 см, що, з точки зору мисливських якостей дає перевагу як у швидкості (за рахунок більшого кроку), у ширині пошуку, так і по можливості причути птаха (конус запаху від птахи далі здатна прихопити вища собака, за інших рівних умов). І так насправді відбувається. Практика показує, що бретон у пуску з курцхааром має менше шансів на перемогу. Як правило, бретон повинен бути на дві голови сильнішим за опонента, щоб виграти у нього. Або ж курцхаар повинен першим зробити суттєву помилку.
Перевага в зростанні курцхаара дає перевагу в ході і можливості раніше причути птицю
Манера роботи
Курцхаар для пусків за правилами FCI був покращений італійськими та сербськими розплідниками шляхом підлиття крові пойнтера, що, безперечно, курца зробило швидше. У цих пойнтерезованих собак мало спільного з німецькими собаками, яким не дана робота по птиці на такій швидкості. Спеціалізація останніх – це різнобічність застосування (робота по качці з апортом, борсуку, козі, кабану з анонсом). Тому, пойнеризовані курцхаари, крім подібності до фенотипу, мало чим схожі на своїх німецьких братів. По суті, у полі це собаки швидкі, працюють з високо піднятою головою, з далекими прихватками та монументальними стійками, характерними лише цим представникам породи.
Епаньол-бретон, на відміну від курцхаара, незважаючи на покращення тих же італійців, не зазнав таких сильних змін щодо фенотипу та манери роботи, порівняно з французькими собаками – родоначальниками породи. І хоча кров сеттера підливалася до них, бретони не втратили свій самобутній хід (стиль), який називається «типікал», а також залишилися при своїй характерній тільки цій породі підводці (енергійний підхід з різким просуванням).
Бретони, у плані манери роботи, більш самобутні та автентичні. Манера роботи двох порід дуже відрізняється. Яка манера красивіша — справа смаку
Постановка
З погляду постановки, на мою думку, з курцхааром працювати простіше. Бретони складніші, а сильні бретони — зовсім окремий клас лягавих (дуже складні у роботі). Курцхаар значно легший у постановці: він простий, менш інтелектуальний, більше прощає і здатний добре працювати під тиском. Серед епаньол-бретонів частіше зустрічаються високоінтелектуальні собаки, вони ж, здебільшого, дуже «м’які» – погано сприймають тиск. Це ускладнює постановку та роботу в полі.
З курцхааром легше працювати в полі, він простіше у постановці
Витривалість
На витривалість, звісно, впливатиме фізична форма собаки. Але загалом, все-таки, тенденцію я бачу таку (можливо хтось інший висловиться інакше).
З одного боку, курцхаар здається фізично сильнішим, що, за ідеєю, має його робити витривалішим. Але на практиці все навпаки. Як не дивно, бретони мають здебільшого кращу витривалість. Вони набагато краще здатні переносити спеку та холод. Причому іноді серед них зустрічаються унікальні представники, які своєю працездатністю здатні дивувати. І це не рідкість у цій породі. Щодо курцхаарів, то я спостерігав таку закономірність: чим більший представник — тим менша витривалість. Великі курци швидше здуваються. Це лише моє спостереження.
Епаньол-бретон, здебільшого, витриваліший за курцхаара
Утримання
Це, мабуть, найбезперечніший аспект. Звичайно, бретона утримувати простіше. І це не лише питання утримання, годування, а й транспортування. Наприклад, у вольєрі, де живуть п’ятеро моїх бретонів, можна розмістити не більше 2 курцхаарів. А в клітці, яка стає в багажник мого автомобіля, я легко перевожу чотирьох собак. Але в ній не можна перевозити навіть одного курцхаара. Є ще один момент, який випливає з особливості утримання та транспортування. Наприклад, якщо я їду далеко на полювання, я завжди беру двох бретонів. Чому двох? Двоє собак, пуски яких я поділяю, не втомлюються. Їх по черзі можна пускати день, два, три. І вони чудово себе будуть почувати. Двох курцхаарів возити на полювання у звичайному автомобілі – не маленька проблема. Деякі мої знайомі для цього або складають задні сидіння або викидають їх, або мають спеціальний для цього автомобіль (що правильніше). Тобто це додаткова проблема. У своєму автомобілі, багажник якого перероблений під клітки для собак, я легко транспортую чотирьох бретонів. І не лише транспортую. Вони в машині можуть комфортно жити тиждень, два – скільки потрібно. Це дуже важливо.
З годуванням та доглядом також все однозначно.
І ще, курцхаари — короткошерсті лягаві, тож мерзнуть. Це потрібно розуміти, як під час полювання в холод, таки під час утримання в холодну пору року (потрібний теплий вольєр). Вдома утримувати великого собаку – те ще задоволення. А про двох взагалі мовчу.
Епаньол-бретон простіше та зручніше в утримуванні та транспортуванні
Висновки
Незважаючи на те, що я намагався описувати породи неупереджено — це важко. Тому що мені просто подобаються бретони. Знайдуться любителі курцхаарів, які знайдуть тисячу переваг своєї породи. Породу потрібно вибирати за коханням. Який собака більше подобається саме Вам. Адже не можна сказати, чому ми любимо конкретну жінку. Цьому немає пояснень. Також і з вибором породи – він пояснення не потребує!