Порода епаньол-бретон в Україні справді на низькому рівні. І ця наболіла тема статті зріла давно. Але остаточно спонукала мене висловитися з цього приводу знакова подія – чемпіонат Європи серед бретонів, що проводиться клубом AICEB в Андалусії (Іспанія). І так, по порядку!

Від чого залежить розвиток породи?

Основний вектор розвитку будь-якої породи, і не тільки в Україні, пов’язаний з діяльністю клубу.
Клуб задає напрямок і регулює відносини між двома з трьох інститутів:

1. Заводчик (розплідник)
2. Власник

Третій інститут у сучасному кінологічному світі лягавих собак – це кондуктор. І він також взаємодіє як із власником, так і з заводчиком.

Діяльність клубу може бути спрямована на шоу собак (тому є маса доказів в інших країнах, де, приміром, конкретна порода лягавих перейшла, здебільшого, в розряд шоу), а може бути спрямований, навпаки, на популяризацію мисливських якостей – тоді необхідний кардинально інший підхід для просування собак цієї спрямованості.
Нас цікавить саме робочий бретон, адже ми ж не хочемо, щоб епаньйол-бретон в Україні перетворився на такого ж диванного, як і більшість їхніх господарів.

Що потрібно для розвитку епаньол-бретону в Україні

Одна з функцій клубу для підвищення робочих якостей бретона в Україні (і не тільки в нашій країні) пов’язана з роботою з популяризації заходів, спрямованих на виявлення і відбір найкращих робочих представників породи як для подальшого племінного використання, так і для представлення країни на міжнародних заходах. А які заходи у світі вважаються найбільш трастовими? Правильно, змагання широкого пошуку. І одна з найбільш знакових подій – це Чемпіонат Європи серед епаньйол-бретонів широкого пошуку, що проводиться клубом AICEB!

Функції клубу:

• виявлення найкращих робочих бретонів
• створення команди – збірної команди країни

Крім цього, робота будь-якого клубу – це робота з людьми. На жаль, вітчизняний власник не відрізняється високою культурою та освіченістю (на цьому ми ще зупинимося). Тому, як би не було важко, клуб зобов’язаний працювати як з господарями, так і з заводчиками.

Це абсолютно не все, що має виконувати клуб для прогресу робочих якостей породи.

Що робить Всеукраїнський Клуб породи Епаньол-Бретон?

НІЧОГО!!!
Шановні любителі породи епаньол-бретон в Україні, Ви маєте знати:

Всеукраїнський Клуб породи Епаньол-Бретон НІЧОГО не робить для розвитку робочого українського бретона!

Ще раз – НІЧОГО!

За роки існування, крім просування розплідника, власником якого є сім’я президента клубу, не було зроблено НІЧОГО!
Останньою краплею для публікації цього стали події, що сталися на Чемпіонаті Європи в Андалусії.
Резюме:

• • всупереч нинішній ситуації в країні команда України була представлена на чемпіонаті Європи трьома собаками і нашим українським кондуктором – Олексієм Подорожком.

А чи знав про цей захід рядовий бретоніст? НІ! Не знав. Клуб не спромігся ні на сторінці сайту, ні в стрічці групи Фейсбук зробити анаонс цієї події. А навіщо? Це ж не розіграш чергового фейкового національного титулу під суддівством ручного експерта. Браво!
Хочете приклади – будь ласка: досить згадати два останні найяскравіші виступи Dream Bretonique Style під суддівством Анастасії Новікової. Всі пам’ятають, як Dream-а позбавили титулу на користь абсолютно не конкурентного на його тлі бретона з розплідника президента.

• • Чи потрібно говорити, що для того, щоб команда епаньол-бретон Україна гідно представила країну наш клуб зробив …. підпис у документі! Спонсорство? Хоча б форма? Та про що Ви? Навіщо? Ще раз Браво!
  • Ну і останнє – вишенька на торті: незважаючи на все, український собака з нашого українського розплідника Nics Bretonique Style отримав 1 Exl, CAC, CACT. Nics виграв групу, де конкурентами були одні з найкращих бретонів Італії (обігравши Bindo, який отримав 2 x 2EXL), Португалії, Іспанії

Таких собак на Чемпіонаті було всього 4!!! За два дні змагань! Клуб AICEB дав виступу Олексія з Nics таку оцінку:

Все б нічого, але як Ви думаєте, що зробив наш клуб після такого, можна сказати, тріумфу всупереч? Правильно, бінго – НІЧОГО!

• • • Клуб НЕ ПРИВІТАВ команду і переможця!
    • Клуб НЕ ПРИВІТАВ заводчика і розплідник!
    • Клуб НЕ ПРИВІТАВ кондуктора!

Клуб AICEB привітав кожного переможця, забезпечивши пости в групі фотографіями робіт собак! Власника розплідника і кондуктора привітали наші однодумці з Італії, Іспанії, Франції, Сербії, Грузії.
А що ж зробив наш рідний клуб? НІЧОГО!!! Він повністю проігнорував цю подію! А навіщо? Це ж не міжпланетні змагання, які проводить наш президент для собак свого розплідника. Це всього на всього клубний чемпіонат Європи, де беруть участь найкращі представники породи – законодавці мод! Нам це не цікаво! І це БРАВО, БРАВО, БРАВО!Висвітлення результатів виступу нашої команди було проведено особисто мною у вигляді перепосту в групу клубу результатів заходу з офіційного ресурсу AICEB! І що після цього зробив клуб? Прокинувся? Згадав? Привітав? Правильно, НІЧОГО! Нічого з перерахованого! Завіса!

Хто такі українські бретоністи?

Кінологічна культура нашого суспільства не просто дуже низька – це можна виправити – вона просто не може бути іншою! Нашому руху за роки існування клубу промили мозок спотвореними вимогами до бретону, ігноруванням найкращих собак, проведенням заходів сумнівної якості під ручними експертами. Що це за експерт, якщо він не займався постановкою і роботою в полі? Або поставив за своє життя 2 собаки. Що він може оцінити? Кому він і що може дати? Це ганьба! І ця ганьба просувається, заохочується клубом! Про причини ми можемо тільки здогадуватися.

Резюме – середньостатистичний український бретоніст:

• • • малокультурний
    • слабоутворений
    • кінологічно неосвічений (не хоче здобувати освіту)

Потрібні приклади – без проблем, почитайте пост admina групи Міжгалактичне співтовариство породи епаньол-бретон України після того, як була спроба влаштувати з аудиторією діалог:

Країна повинна знати своїх героїв! І це – лідер думок. До слова, реакція після мого лікнепу з проблеми: дисплазія в породі епаньол-бретон. Не вся аудиторія групи латентна. Є люди, яким точно не байдужий епаньол-бретон в Україні. Ця стаття, зокрема, і для них.

Культура нашої спільноти регулюється діями клубу. Але що нав’язують пересічному бретоністу? Їм показують класних собак? НІ! Зовсім ні, їм кажуть, що наші бретони для полювання, ніякого широкого пошуку, таврують справжніх собак, що володіють якостями сильного працівника: швидкість, ширина, стиль!
І слухаючи це, навіть ті власники, хто щиро відданий породі, так чи інакше, піддаються впливу клубу. Нічого не нагадує в світлі останніх подій?
А тепер питання: як цьому суспільству можна донести те, що його клубний “чемпіон” – зовсім не чемпіон, а так, звичайний бретон. Та воно ж просто іншого не бачило і боїться побачити! Йому ж сказали, що широкий пошук – це дурість і нісенітниця! І все б нічого, але є один нюанс:

ТІЛЬКИ КЛАСНІ БРЕТОНИ ШИРОКОГО ПОШУКУ МОЖУТЬ РУХАТИ ПОРОДУ ВПЕРЕД

Порода обречена, если будет строиться исключительно на охотничьих собаках. Эта консерва со временем будет только тухнуть. Без работы с настоящими бретонами, обладающими способностями конкурировать с лучшими собаками мира, развитие породы будет сводиться к ее деградации.

Выводы

Если с низкой кинологической культурой отечественного заводчика работать можно. Ее реально изменить (пусть не всем, а хотя бы желающим), направляя взгляд аудитории как на качественных собак, так и на источники важной информации (хотя в этом всем также должен участвовать клуб), то что делать с Национальным клубом, для которого сборная страны – пустой звук?
Только объединение настоящих любителей бретонов в группу, которая будет продвигать высокие требования к рабочему стандарту породы, сможет, возможно, изменить эту ситуацию.

PS
Найдется куча людей, кто сошлется на войну и тяжелую обстановку в стране. Согласен с этим, тяжело! Но отвечу так:
а что, до войны было как-то по-другому?
Были отборочные состязания здесь, в Украине, под независимым экспертом?
Было спонсорство команды?
Велась работа по формированию сборной и решению ее проблем?
Что из этого делалось? НИЧЕГО!