Тисячу разів бував у гостях у Ігоря Степановича. Та всім ми, київські собаководи, знали та дружили з Горбенком. І так здавалося, що він завжди буде.
Гострий на мову, зі своїми вченнями, але страшенно освічений, начитаний. Незважаючи ні на що – до нього тягнуло. Він швидко міг знайти в тобі не одну ваду, все це видати в одному реченні та повісити тисячу ярликів. І почасти це було правдою. Таке міг собі дозволити лише Горбенко. Пізніше, коли була зіпсована мною не одна лягава собака, і за черговою порадою я прийшов до Степановича, зловив себе на думці про те, що, а може й немає знання там, де я його шукаю. Але зараз, коли його не стало, я не думаю про це. Було воно чи ні – зовсім не важливо. У пам’яті залишилися бесіди про життя, науку, мистецтво. Я міг з ним говорити про епоху Відродження, через секунду перейти на Чехова, Булгакова і Толстого. Неймовірно цікавий співрозмовник, всебічно підкований, з гострим поглядом на лягавих та любов’ю не тільки до пойнтера, а й до сетера. Як він сказав колись після кількох випитих чарок:
Якби я не тримав пойнтера – я тримав би англійського сеттера
Я міг би тисячу разів зробити з ним чудове інтерв’ю. Ми могли б обговорити еволюцію пойнтера, поговорити про перспективи тих собак, яких він культивував, поговорити про роботу в полі, експертизу. І цього я не зробив. Я думав, що Горбенко завжди буде. І навіть у думках не було припустити, що цієї людини, яка не старіє душею, колись не стане.
Інтерв’ю це записано чи то у 2011, чи то у 2012 році. Зробив це Михайло Фомін. Принаймні на його каналі воно опубліковане. Чорт його знає, що буде з російським каналом завтра, тож я скачав його та опублікував у себе. Посилання на оригінал надаю тут.. Переглянув відео з великою ностальгією за той час, згадав діда, нашого улюбленого Степановича, Горбенка, а кому і Горба. Царство Небесне, Ігоре Степановичу. Пом’янув тебе, земля пухом!
Навіть у випившим стані, був за дідом такий грішок, Степанович каже речі, які багатьом непитущим недоступні в принципі. Ну і оцініть різницю між тим, хто бере інтерв’ю та тим, хто його дає. Без коментарів.