Відпрацювання пошуку лягової – частина 1

Останнім часом про дресирування лягавої багато шуму піднято в коментарях до постів групи facebook “Легаві собаки України”. Щоб не вступати в полеміку – висловлюся тут. Адресовано початківцям легашатникам, людям, які не мають досвіду в постановці лягавого собаки, тим хто ніколи не відпрацьовував пошук лягавого.

чи потрібно дресирувати легаву?

Існує думка (вона ж часто зустрічається в коментарях зазначеної вище групи), що дресирування – це доля “шкурятників”, любителів континентальних лягавих. Просувається ідея: що є собаки “бігуни” (особливо якщо вони англійських порід) і всі Любителі повинні фокусуватися саме на таких, а є “коричнева чума” (курцхаари, дратхаари), до випробувань яких по волоку, апорту ставлення зневажливе, принизливе. Іншими словами: лягаві повинні бігати, дресирувати їх не можна, а потрібно якнайбільше “розкривати” їх вроджені якості. І якщо до другої частини фрази у мене немає жодних заперечень (я повністю з цим згоден), то щодо дресирування моя думка радикально протилежна. Нижче спробую пояснити чому.

Пошук лягавої

Усім відомо, що пошук повинен мати малюнок – чолнок – як найефективніший для обшуку місцевості та розшуку дичини. Знову ж таки, що спортивні, що мисливські собаки – місцевість мають обшукувати саме так.

Важливо!!!

Чолнок – не самоціль при роботі з пошуком лягавої. Це треба розуміти. Хороша лягава, за дотримання основних правил пуску, (наявність вітру і пуски суворо проти нього) цю здатність набуде згодом сама. Хоча можуть бути винятки. Про них нижче.

Постановку пошуку називають ще – відпрацюванням системи. Відсутність системи роблять спортивного собаку поза конкурсом на змаганнях (як правило, це можна бачити у догляді собаки на вітер, тобто далеко вперед ), а так само унеможливлює полювання з останньої: напевно багато хто переживав ситуацію, коли в компанії друзів знаходився той, чия собака “бовтається” в одній частині поля, розганяючи дичину, а господар розпинається свистом, ором та матом в іншій.

 

2 типу ПОВЕДІНКИ лягавих на пошуку

Йдемо далі, всю масу лягавих собак усіх порід можна розділити (умовно) на 2 групи:

Перша група. Собаки з вродженим стереотипом обшуку місцевості, тобто, правильний вроджений пошук, так би мовити “прошивка” генетично, якщо хочете. Це дуже важлива опція Вашої молодої лягавої. І якщо Ви початківець в натасці і Ваш собака володіє цією якістю – Вам пощастило. У своїй практиці я зустрічав таких собак чимало. Вроджений пошук мав мій бретон – ISIDA. Працюючи з нею в полі, я не відпрацьовував системнийпошук. Навпаки, я намагався Ісіді пояснити, що “відхід від системи” – це нормально, що на пошуку важливо ще й думати (що важливіше), а не просто нарізати паралелі. Системний пошук дає молодим легаві фундамент, для побудови їхнього особистого досвіду обшуку місцевості. І справа мисливця (кондуктора) зробити його максимально ефективною (навчити лягаву думати на пошуку, відходити від системи для перевірки характерних місць), в рамках зазначеної моделі пошуку.

Друга група. Собаки, які не мають вродженого пошуку. Тут важливо відзначити, що вроджений пошук – це не хаотичне переміщення зигзагом. Зигзагоподібна “болтовня” по полю – це відсутність системи.

ЯК ПРАЦЮВАТИ над пошуком з ЛЕГАВОЮ?

Є 2 крайні стани лягавої (щодо обшуку місцевості):

1. велика ініціатива, що виявляється в тому, що собака ходить широко, як правило, спочатку, де хоче, з відсутністю натяку на малюнок. У цьому нічого страшного, так як така поведінка властива, як правило, молодим щенятам (до року), підліткам (до 2-х років), які не мають досвіду роботи по птиці або мають незначний досвід і мало полів. Ініціативні собаки, здатні відбирати простір, надалі чудово відпрацьовуватимуть системний пошук при належній увазі до них. Навпаки, відсутність ініціативи є проблемою. Такі собаки не будуть шукати широко, як правило, вони будуть гірше знаходити, часто вимагаючи втручання ведучого в їхню роботу (вимагаючи команд, надмірне звернення уваги на пошук, зайвий контакт, що заважає прояву основного інстинкту). Серед цієї групи зустрічаються складні собаки, з якими важко працювати у плані відпрацювання пошуку, але на виході результат завжди дуже добрий: широкий, самостійний пошук, майже завжди видобутливий.
2. низька ініціатива, протилежність вищесказаному. Такі собаки зациклені на ведучому або не виявляють сильної мисливської пристрасті. Останнє може бути також пов’язане з віком, особливостями утримання та, УВАГА, дресируванням! Швидше за все, саме це і мають на увазі ті, хто у вищезгаданій групі нарікає на непотрібність дресирування. І вони мають рацію в тому, що якщо наслідок дресирування  – втрата бажання полювати або зайва зацикленість на ведучому, то це абсолютно непотрібне, погане для лягавого собаки дресирування. Але, як завжди, у медалі є завжди дві сторони. І якщо одна з них – крайня – шкодить, то, напевно, є інша, яка може бути лояльною.

Приміром, маємо собаку, яка не має вродженого пошуку, відноситься, умовно, до другого типу. Уявімо, що маємо молодого господара, який її не працював з лягавими собаками ніколи. Тобто, ми взяли підлітка (цуценя) та вивели його в поле. Зрозуміло, що реакція може бути різна: він може ходити поряд з нами, бути малоініціативним, (відсутність інстинкту до пошуку), може втекти (таку поведінку я спостерігав у своїй практиці у більшості бретонів, які мали у родоводі собак широкого пошуку) – ініціативні собаки, а може бути якийсь компромісний варіант. Так ось, питання: яка мотивація у цього собаки, в останніх двох реакціях, виконати елементарно “підзив до ведучого” без його відпрацювання, тобто, дресирування “до мене” по свистку? Відповідь така: її немає і бути не може! Немає дресирування – немає мотивації – немає команди.

Немає мотивації – немає команди

Це не означає, що далі не можна з молодим псом займатися, але це означає, що наша поведінка на полі повинна якимось чином мотивувати лягаву для виконання потрібних нам дій та їх подальшого закріплення (що і є частково дресируванням). А для цього потрібен досвід ведучого та певного рівня скил! Молодий власник лягавої їм не володіє. Мало того, зі свого досвіду можу сказати, що до мене потрапляли однорічні бретони, які перебували в такому стані, що дресура потрібна була для можливої роботи з ними на полі, так як час безконфліктних методів дресирування безповоротно пішов через придбані “боки”! Адже молодий власник лягавої і так наробить їх вдосталь!

Для відпрацювання будь-якого елемента роботи лягавої потрібно шукати мотивацію

Більшість прийомів будується на розвитку мисливського інстинкту.

А ДЛЯ ЦЬОГО ПОТРІБНА ЗУСТРІЧ З ПТАХОМ!

Безконфліктний метод дресирування

Почали з відпрацювання “пошук легавій”, а прийшли до дресирування!

І ось новий термін: що це ще за безконфліктні методи?

Все просто, це ті методи, які ми застосовуємо в роботі з собакою, не конфліктуючи з нею (не вимагаючи нічого, а лише пропонуючи, наприклад, гру). Це не означає, що ми бігаємо по полю разом із собакою (хоча раніше так робили і працювало), гра може бути різною. Я застосовую цей метод для дуже молодих цуценят (від 3-х місяців), пропоную їм пограти в полювання, просто полюю з ними – і частина проблем вирішуються самі собою.

Повернімося до пошуку.

Як можна відпрацьовувати цим методом команду “до мене”. Це, напевно, єдина команда, яку має володіти лягава на початку занять у полі. І це зрозуміло, адже вона дозволить, як мінімум, “зняти”, “взяти на поводок з пошуку” ініціативного собаку. А інакше як? Звідси й проблеми: багато початківців-власників ініціативних собак їх просто не можуть забрати з поля. І починаються перші “боки” із застосування електронашийника. Так от, щоб себе убезпечити від цього, можна вчинити так: ви в полі, у вас молода лягава, у вас в ягдташі битий птах (обов’язково, собака знайомий з битим птахом і, як мінімум, він їй подобається, як максимум, він бере її в зуби та носить). Собака біжить до Вас, за 20-30 метрів до моменту перетину Вашої траєкторії та траєкторії собаки викидаєте непомітно битого птаха (добре підходить перепел) так, щоб собака неодмінно на нього натрапив і даєте свист (будь-який, який Вам подобається для команди “до мене”) .Я даю довгий, можна давати 2-3-4-5-повторень). Важливо, щоб свист був до зустрічі собаки з птахом. 3-4-5-6-7-…10 (залежно від собаки) таких вправ і молоді лягаві летітимуть до свисту до Вас. Причина зрозуміла: мотивація зустрітися з дичиною.

Для відпрацювання не лише базових команд важливо знаходити мотивацію для лягавої!

У такий спосіб можна відпрацьовувати не тільки “до мене”. Методик повно (та й самим напружити мозок і вигадати щось цілком можна).

Відмінно, питання вирішено. Беремо цуценя, йдемо грати на полювання і справа зроблена! А НІ! Ця методика, як і будь-яка інша, має недоліки. І вони такі:

• по-перше, лягава, як мінімум, при спуску з повідця не повинна від Вас втекти. Тобто. для собак, що вже мають “боки” з пошуком, а так само дорослих, псованих собак – вона не зовсім підходь. Основне її призначення – робота з підлітками, щенками.
• по-друге, безконфліктні методи вимагають постійних занять у полі, бажано щоденних.
• по-третє, ефективність цього методу буде тим вищою, чим більше досвіду та кваліфікації у ведучого (по ходу справи доводиться орієнтуватися на реакцію собаки, працювати за ситуацією, часто – це імпровізація), не підходить для початківців strong>.

Немає часу на системні заняття, немає досвіду – безконфліктний метод не підходить!

Висновки за безконфліктним методом дресирування

Підсумуємо Все вищесказане:

• робота з лягавою будується на системній роботі з собакою
• пошук не береться сама по собі (якщо не вшитий у “прошивку” вашої лягавої) – її доводиться відпрацьовувати, або дресирувати
• безконфліктні методи дресирування добре підходять для роботи з молодими (НЕ ПОРЧЕНИМИ!!!) леговими
• для безконфліктної роботи потрібно багато часу та досвід
• якщо немає часу (вихід 1-2 рази на тиждень у полі), досвіду ведучого та собака вже має “боки” на пошуку – метод не годиться!

Безконфліктні методи дресирування відмінно підходять для молодняку лягавих, не зіпсованих дорослих собак

Ну а тепер, у розрізі вищесказаного, уявіть собі молодого любителя лягавих, який не поскупився і купив доброго цуценя від батьків, що біжать, має на тиждень 2 вихідні дні, сім’ю, в якій діти регулярно граються з собачкою, і відсутність досвіду в роботі з лягавими. Уявили, добре. Питання: які шанси у цього власника самостійно поставити пошук лягавого? Відповідь: дуже невеликі, якщо не пощастить із вибором собаки, що відноситься до 1-го типу.

Наприклад, візьмемо лише бретонів, з якими я стикався в останній рік-два. Епаньол-бретон STEPPE Bretonique Style. У віці 1 року, взимку ми зустрілися з господарем, і я попросив спустити кобеля в полі, подивитися на реакцію. Пес втік метрів за 200, піднявся по снігу на високу обваловку, сів і відмовився сходити з місця. Хазяїн на обвалування піднятися не міг, щоб зняти собаку. 30 хвилин “танців з бубном” поки собака опинився на повідку. Будь-який інший пуск – відхід у крапку. Жодних реакція на господаря. Це не поодинокий випадок. Його сестра Setta Bretonique Style – та сама історія. Їхній брат по батькові Banto Don Field Spirit – той самий випадок, його брат Bell Don Field Spirit – той самий. Це класичний приклад того, як класні собаки потрапили в руки легашатників-початківців. Та всі їхні власники просто не уявляли, з чим доведеться зіткнутися, що з цими собаками робити та як працювати. Думка була така – саме зростеться, собака повинен… А за фактом, з усіма цими собаками довелося працювати, але вже не господарям (або прощати і підлаштовуватися), і, звичайно, не за допомогою безконфліктних методів дресирування.

Інші методи дресирування

І так, якщо ваша лягава не має системного вродженого пошуку, не годиться для безконфліктного методу (доросла, тікає, немає жодних реакцій та зв’язків із ведучим), то що залишається робити молодому власнику? Виходи у полі лише посилюють стан справ. Адже зрозумійте, що системно повторювана поведінка закріплюється – це і є вироблення стереотипу поведінки. На виробленні ПРАВИЛЬНИХ стереотипів будується процес заняття з лягавою.

АЛЕ,

ВАЖЛИВО!!!

Закріплюється як правильна поведінка (енна кількість разів повторена),  так і НЕ правильна!!!!

Здавалося б, ми тут зараз походимо день, другий, третій – і собака все зрозуміє, почне працювати як треба. Цілком можливо, тоді Вам пощастило з собакою, але в 99% випадків нічого не зміниться на краще. Що робити? Дресирувати!

Як би не розпиналися “тролі” вищезгаданої групи фейсбук, але:

Будь-яка дія з лягавою, спрямована на зміну стереотипу поведінки собаки-це вже ДРЕСУВАННЯ!

Інша справа, що вона може бути різною: і, думаю, що всі розбіжності в понятті “дресирування” зводяться лише до того, що багато хто під цим терміном має на увазі жорсткий примус, нав’язування своєї волі собаці. Це груба помилка, бо вироблення необхідних стереотипів поведінки лягавою у полі, використовуючи лише мотивацію як основного інстинкту – теж дресирування.

Я писав у групі, що тільки дурні можуть принижувати Оберлендера. Цим вони розписуються у своїй некомпетентності. Зроблю навіть припущення, що “Лідери” ніколи не застосовували його методик, не читали його праць і не розуміють! як ця методика працює.

Механічні методи Дресирування

Найвідоміші з них у світі лягавих собак – це методи Оберлендера та Доманже. Цікаво те, що Оберлендера здорово критикують і таврують, а про Доманжа ніхто погано не говорить, хоч і один і другий описали у своїх книгах механічні методи дресирування (у народі – механіка). До речі, механікою користуються більшість дресирувальників службових собак. Особливо це стосується апорту. Користуються досі! Хоча минуло вже більше 100 років! Обрлендер один із перших сформулював основні ідеї, покладені в основу всіх механічних методів дресирування.

Основні положення механічних методів дресирування

А їх небагато! Усього 2:

• системність
• поступовість

Що це означає? Наприклад, щоб відпрацювати будь-який навик собаки потрібен системний підхід. Тобто. постійні заняття (це стосується системності). І друге, ускладнювати складний процес необхідно поступово, тобто. Перед тим, як вимагати апорт шкарпетки за 100 метрів потрібно для початку навчити собаку її тримати. Тобто. До мети йти поступово. Кожну роботу розбиватимуть на фази, а фази на етапи. І для відпрацювання останніх використати системний підхід. Найскладнішим у цій методиці є перехід між етапами. Наприклад, коли переходимо з етапу тримати апорт до етапу підняти з підлоги апорт, а потім пройти з ним тощо.

Системність та поступовість у дресируванні – основа механічних методів дресирування

Але не будемо відволікатися, нам потрібно поставити пошук, чи не так? А це всього 2 команди: “до мене” (бажано по свисту) та “увага” (команда, яка дозволить змінити акцент дії) – відкриваємо книжку Оберлендера та робимо. Зверніть увагу, робимо не в полі, а робимо саме так, як написано! Друга команда потрібна для того, щоб навчити собаку повернути по команді. Навіщо? Зараз деякі можуть заперечити: “Та це посадить собаку на свист! Та вона буде надто зациклена!” Спокійно, хай новачок спробує посадити собаку на свист.

Повторюю, все що викладено  – НЕ ДЛЯ ТИХ, хто може працювати в полі з супер-пристрасними та ініціативними собаками без їх попереднього дресирування, виробляючи потрібні стереотипи за допомогою своїх методів. ЦЯ СТАТТЯ ДЛЯ НОВИЧКІВ, які намагаються самі поставити лягаву, у яких перший собака, які раніше нічого подібного не знали і придумали собі купу всяких казок про полювання з лягавим, у кого собаки тікають чи не підзиваються.

Який виграш дає механіка молодому легашнику?

Відповідь: ми гуляємо із собакою 3 рази на день. На кожній прогулянці ми можемо дозволити собі присвятити 15 хвилин відпрацюванню потрібної нам команди з різними подразниками і без них (ранок, день, вечір) – дотримується головна умова – системність. Залишається робити поступові кроки до кожної мети. А потім перенести ці команди у поле. І все! Більший шматок роботи виконаний!

Хочу підкреслити, що багато початківців вважають, що: “та що там “до мене” робити?” І дуже дарма. Залізна “до мене”, що виконується на різній стадії збудження собаки – не проста команда. Є над чим попрацювати.

Легашатнику-початківцю без досвіду простіше працювати з дресованим собакою, ніж з некерованим

Але найважливішою перевагою дресирування, на моє переконання, є те, що ніщо так не розвиває інтелект собаки, як дресирування. Це стосується будь-яких методів дресирування, не лише механічних. Дресирування на грі, іграшці, клікері – всі ці методики розвивають інтелект легавій. Це важливо для будь-якого собаки, у тому числі для мисливського.

Ніщо так не розвиває інтелект собаки як дресирування

До того ж є золоте правило, придумане не мною, але з яким я повністю згоден:

Дресованому собаці легше жити!

І нічого не додати: її всі люблять, її не карають (ні за що), вона нікому не заважає в побуті, вона слухняна тощо. Тому, легашники-початківці, робіть висновки…

Пошук лягавої – ширина паралелі

Часті помилки, при визначенні цієї вродженої якості пов’язані з тим, що любителі-початківці вважають “пошуком” все, що хоч якось нагадує чолнок. Це грубий прорахунок, який може призвести до відходів вперед (на вітер), уходам вперед-вправо (вліво). Пошук повинен бути сфокусованим та щільним залежно від обставин! Для мисливських собак, широка паралель – це не погано, якщо собака знаходить. Але надмірна глибина дає можливість пропуску. Щільність пошуку залежить від дичини, яку Ви полюєте, місцевості, вітру, тобто, всього того, що може впливати на можливість причути дичину.

Наприклад, у 2011 році в Криму я 3 дні провів у компанії Ігоря Влащенка, Ернесто Пізотто та Луїджі Маджолло, спостерігаючи за роботою їхніх сетерів широкого пошуку. У тих умовах (парна куріпка, гарний вітер, температура повітря 15-17 градусів) жодна з собак не ходила ширше, ніж ~40 метрів між паралелями. А ті сетери, яким вдалося спрацювати (було небагато птахів) – ходили щільно 20-30 метрів. Висновки робіть самі.

Нижче наведу розкадрування рухів англійського сеттера NIK Stephanensis, якого вів Луїджі Маджолло. Звертаю увагу: фото вдалося зробити тільки тому, що пошук сеттера поставлений так, що пробігає він повз ведучого за лічені метри (щільність човника не більше 20 метрів). І це по куріпці! Жодних доглядів і біганини за 100 метрів від ведучого на вітер!

Є що згадати…

Чому важливий щільний системний пошук для мисливської лягавої

Останнім часом, особливо в центральній та північній частині України, основним об’єктом полювання є перепілка (куріпки мало і сезон всього 2 тижні, фазана немає, вальдшнеп так само 2 тижні на рік якщо пощастить). Перепілка вимагає від лягавого щільного пошуку. Якість постановки лягавого полювання на перепела “розкриває” миттєво. Якщо Ви не доопрацювали з пошуком – розраховувати на якісну роботу Вашого лягавого по перепелу неможливо, не буде і хорошого полювання. Звідси, якщо Ваш собака не має вродженої щільної “прошивки” – думайте, як їй цей пошук поставити.

Висновок щодо відпрацювання пошуку лягавої

Фільтруйте думки “авторитетів”, що направляють молодих власників лягавих без досвіду натаски лягавих у бік використання тільки вроджених якостей собаки. Це загрожує, як правило, отримати негативний результат і купу проблем на виході, пов’язаних з відсутністю керованості і, як наслідок, з безсистемним пошуком.

Для того щоб сказати фразу, потрібно для початку навчитися говорити звуки. А не намагатися 1000000 разів неправильно вимовити складну пропозицію. Дотримуйтесь цього простого правила і дерзайте!

Далі буде…